Блог вчителя хімії Лук'янової Дар'ї Олександрівни
Моє життєве кредо: Мети досягає той,хто її прагне.. Моє педагогічне кредо: “Знання та вміння вчителя – запорука успіху учнів”
неділя, 24 грудня 2017 р.
четвер, 7 грудня 2017 р.
четвер, 13 квітня 2017 р.
неділя, 26 лютого 2017 р.
пʼятниця, 24 лютого 2017 р.
середа, 22 лютого 2017 р.
субота, 7 січня 2017 р.
ТВОРЧИЙ ЗВІТ З ТЕМИ:
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Основна мета роботи
вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх
творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів,
розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей
учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу
активність учнів у навчальному пізнанні. Для активізації розумової діяльності
учнів на уроці необхідно використа- ти їхній життєвий досвід. Увага учнів -
один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Активізувати увагу класу і
підтримувати її на всіх етапах навчального процесу, змусити учнів слухати
вчителя і своїх товаришів, серйозно спостерігати, вдумливо сприймати матеріал —
надзвичайно важливе і складне завдання.
Існують методичні
прийоми, які впливають на формування мотивації: Дивуй. Процес навчання
починається зі здивування. Не здивуєш, – то й не навчиш. Пошуку того, що може
здивувати, примусити замислитися, відводиться значне місце в підготовці до
уроку. Можуть стати у нагоді хімічні казки, мініатюри, історичні факти. Іноді
можна розпочати урок віршем, уривками з художнього або музичного твору.
Асоціації на дошці. Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень
зацікавленості, проводиться фронтально. Інтелектуальна розминка. Інтелектуальна
розминка – це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета
такої розминки – налаштування школярів на роботу. «Вірю – не вірю». Цей прийом
можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається
словами: «Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні.
Бліц-опитування за ланцюжком. Перший учень ставить коротке питання другому.
Другий – третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь – кілька секунд,
учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо
конкретне. Упізнай мене. Дається певна характеристика елемента, речовини,
явища. Лицарський турнір. Учень виходить до дошки і за пройденою темою ставить
учителю наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповідь. У
свою чергу вчитель ставить питання учню. Уся дія триває не більше десяти
хвилин. Проведення турніру оголошується заздалегідь. Найбільше пізнавальне
навантаження отримують учні під час вивчення нового матеріалу, тому слід
ретельно добирати методи навчання.
«Допитливість як риса особистості розкривається в діяльності. В учнів
пізнавальний інтерес розвивається в процесі навчальної, трудової і суспільно-корисної
діяльності. На уроках хімії важливим джерелом розвитку пізнавального інтересу є
зміст навчання».
Одним із важливих завдань
навчання й підготовки учнів до активного сприйняття нового матеріалу є
пояснення значення знань з хімії в практичному житті людини.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ НА УРОКАХ ХІМІЇ
на уроках неорганічної
хімії я застосовую комплекс прийомів, методів та засобів, які допомагають
підвищувати інтерес до предмета та пізнавальну активність учнів.
Традиційні форми та методи навчання дійсно продовжують існувати, але треба
дивитися далі. Інтерактивне навчання – це певний різновид активного
навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої –
створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою
інтелектуальну спроможність пізнавати нове.
готуючись до уроків , я завжди ретельно
продумую кожний етап уроку, підбираю відповідний до теми матеріал, наочність,
цікаві форми роботи. Для уроку вибираю такі інтерактивні вправи, які дали
б учневі «ключ» до освоєння теми.
Вправа 1 «незакінчене
речення»
Під час вивчення глюкози
учні закінчують речення:
1) глюкоза
являє собою…
2) глюкоза
поширюється в природі…
3) глюкоза
має хімічні властивості характерні для…
4) у
молекулі глюкози міститься альдегідна група,тому для глюкози характерна…
5) глюкоза
реагує з купрум(іі)гідроксидом, утворюючи комплексну сполуку,забарвлену в…
6) глюкоза
належить до…
7) широко
застосовують глюкозу в… .
Вправа 2 «мікрофон»
Вправа подібна до
попередньої ,але проводиться з допомогою уявного мікрофона. Учні
висловлюють свою думку,відповідають на запитання, тримаючи в руках мікрофон:
1) що
таке валентність?
2) що
таке атом?
3) що
таке проста речовина?
4) назвати
елементи,що мають змінну валентність.
5) чому
дорівнює валентність гідрогену?
6) як
кількісно визначається валентність?
Вправа 3 «коректор»
У вправі навмисно зроблено
помилки,які учні мають знайти й виправити:
1) крохмаль
– це суміш трьох речовин.
2) крохмаль
– це білий аморфний порошок,добре розчинний у воді.
3) якщо
до охолодженого крохмального клейстеру додати розчин
іоду, то
з̉ являється жовте забарвлення.
4) (С6Н10О5)
– структурна формула крохмалю.
5) крохмаль
– це природний полімер, що складається з багаторазово повторюваних
структурних ланок с6н12о6.
Вправа 4 «третій
зайвий»
1) СН4,С2Н4,С2Н6.
2) СН3ОН,С2Н5ОН,С5Н12.
3) С3Н6,С5Н10,С5Н12.
Вправа
5 «ланцюжок»
Учні ланцюжком виходять до
дошки, розв ̉язуючи
різноманітні завдання. Наприклад, вивчаючи валентність,учні
визначають валентність у сполуках, написаних на дошці :
NH3, Mg3N2, N2O5, PCI5, P2O5,
CaO, CO2, SO2, Na2O, CrCI3, ZnCI2.
Вправа 6 «хімічна
естафета»
На дошці записують два
ланцюги перетворень,учні об єднаються у дві команди,які змагаються між собою за
звання найкращого. Учні, як і в попередній вправі, змінюючи один
одного, виходять до дошки розв ̉язувати
ланцюг перетворень. Їм необхідно здійснити перетворення,вказати умову
перебігу процесів і назвати речовини:
1) S—SО2—SO3—K2SO4—BaSO4
2) AI—AI2O3—AICI3—AI(OH)3—AI2(SO4)3.
Вправа
7 «хрестики - нулики»
Під час вивчення теми
«основні класи неорганічних сполук» учням пропонується така вправа: визначити
виграшні варіанти,вказати оксиди, які мають амфотерні властивості:
Zno
|
Mgo
|
Beo
|
K2o
|
Ai2o3
|
Cao
|
So2
|
Li2o
|
Cr2o3
|
Такі завдання легко
вигадують і самі учні.
Вправа 8 «вірю – не
вірю» або «так – ні»
1) чи
вірите ви,що кисень і водень – прості речовини?
2) чи
вірите ви,що молекули – це дрібні,хімічно неподільні частинки?
3) чи
вірите ви,що рідина з різким запахом зеленого листя,яку отримують з ацетилену
реакцією кучерова – це оцтовий альдегід?
4) чи
вірите ви,що окиснення альдегідів амоніаковим розчином аргентуму називається
реакцією «срібного дзеркала»?
5) чи
вірите ви, що трьохатомний спирт – це етиленгліколь?
Крім того,великий інтерес
на уроках викликають різноманітні конкурсні завдання:
«увага, конкурс
кросвордистів»;
брейн-ринг;
Турнір «кращий хімік;
вікторина «хто більше?»
Під час цих конкурсів учні
повинні дати якомога більше правильних відповідей.
Підготовка до таких
конкурсів вимагає від дітей звернення не тільки до підручників з хімії, а й до
науково-популярної літератури,енциклопедій,довідників,тощо.
залучаючи учнів до інтектуальних ігор, розв ̉язування кросвордів, участі у
вікторинах, можна у нетрадиційній, цікавій для школярів формі, перевірити
міцність та глибину засвоєння вивченого матеріалу і виявити, які питання
потребують роз̉ -яснення і
закріплення.
ЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ В АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.
крім іншого, необхідно враховувати той факт,що хімія є одним з кількох шкільних предметів, на якому учні можуть і повинні засвоювати матеріал, не стільки слухаючи й читаючи матеріал, скільки здійснюючи своїми руками певні дії,а також спостерігаючи за діями викладача. Під вищесказаним я, звичайно маю на увазі практичні досліди. Хімічний
дослід, особливо якщо він яскравий, цікавий або прив̉ язаний до практичного життя, здатний по-справжньому захопити
учня досліджуваним предметом.під час демонстрації дослідів або проведення
їх самими учнями активізуються всі канали надходження інформації (візуальний,
слуховий, дотикальний). Особливо важливе проведення дослідів на початкових
етапах вивчення хімії. Адже, навіть дорослій людині цікаво спостерігати, як
проявляються написи на папері (дослід з фенолфталеїном і амоніаком) або як
куряче яйце потрапляє в пляшку з вузьким горлечком (дослід з оцтовою кислотою),
а 13-14 річній дитині це цікаво ще більше. Будь-яка наука без практичного
значення – «мертва наука». Дітям, нехай і досить дорослим ,через психологічні
особливості завжди цікавіше подивитися, ніж послухати, спробувати зробити щось
самим, ніж записувати під диктовку терміни й поняття. Важко контролювати увагу
учнів,с тоячи до них спиною біля дошки, записуючи формули та правила. Набагато
легше робити це, проводячи разом з ними хімічний експеримент або дослід. Учень
стає не пасивним слухачем, дивлячись на якого, не розумієш, засвоює він
матеріал чи просто мрійливо дивиться у вікно, але й активним учасником уроку.
Підписатися на:
Дописи (Atom)